Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв привітав учасників змагань, батьків, подякував за роботу організаторам та, зокрема, ініціатору – керівнику ГО «Велосипедно-туристичний клуб «ЛІДЕР» Миколі Щадею, а всім дітям – за те, що прийшли показати свою майстерність у велоспорті, провести з користю час разом. Додав, що міська влада продовжуватиме розвивати велоінфраструктуру Ужгорода. Також Богдан Євстафійович нагородив переможців серед наймолодших учасників, які змагалися в категорії «Садочок», грамотами та медалями.

Діти також отримали подарунки від спонсорів, запрошення для занять у велоклуб «Лідер».

Як зазначив головний організатор змагань, керівник велосипедного клубу «Лідер» Микола Щадей, турнір цей вже традиційний і проводять його для пропагування активного відпочинку та здорового способу життя, зміцнення традицій активного сімейного відпочинку, привернення уваги громадськості до безпеки дітей та дорослих під час велопрогулянок у місті, загалом популяризації велоспорту, велокультури. Цьогоріч вони ще й благодійні – частину коштів перерахують на підтримку наших військових.

Нагадаємо, організатори турніру –  КОДЮСШ «Спартак», ГО «Велосипедно-туристичний клуб «ЛІДЕР», управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради, ВПГО «НОК України» в Закарпатській області.

Цей прісноводний вид селиться в водоймах: озерах, річках, канавах. Дуже швидко плаває та пірнає, полюбляє грітися на сонці. 

Європейська болотна черепаха є хижаком, який харчується раками, молюсками, пуголовками, рибою, комахами, червами та водоростями. 

 Найбільшу кількість вантажів гуманітарної допомоги за вказаний період переміщено через митні пости, що на кордоні з Угорщиною (34,3 тис тонн), через українсько-словацький кордон – 31,2 тис тонн, українсько-румунський – майже 9,5 тис тонн.

Найбільший обсяг товарів гуманітарної допомоги через пункти пропуску Закарпатської митниці ввезено з Італії, Словаччини, Німеччини, Угорщини та Чехії.

Найчастіше серед вантажів гуманітарної допомоги були продукти харчування, засоби гігієни, одяг та взуття. Також для потреб Збройних Сил України та правоохоронних органів донори передали понад 2300 автомобілів підвищеної прохідності та спеціального призначення (швидкі допомоги, пожежні автомобілі тощо).

Наразі митні формальності з оформлення вантажу гуманітарної допомоги займає до 20 хвилин, повідомляє пресслужба Закарпатської митниці.

Нескінченна зміна кремлем цілей війни звелася до “визволення” Донбасу. Методи, які використовує російська армія для захоплення українських теренів, відповідають тактиці випаленої землі. Вони справді звільняють Донбас, але від цивільної інфраструктури та від людей, але відновлювати міста ніхто з них не збирається.

У тих містах та населених пунктах України, де окупанти зустрічають хоч якийсь опір, вони вирішують зрівняти їх із землею. Безперервний вогонь артилерії не закінчується доти, доки ще залишаються цілі будинки, інфраструктурні об'єкти та виробництва. Завдані збитки цивільній, виробничій та логістичній інфраструктурі оцінюються в сотні мільярдів доларів.

Як не дивно, але вже багато хто в самій росії розуміє, що міста обстрілюють саме їхні війська, хоча пропагандисти та офіційні представники російської сторони повторюють - "Ми хочемо, перш за все, зберегти інфраструктуру міста".

Навіщо знищувати всю інфраструктуру міст і після цього захоплювати їх? Який у цьому сенс?

Через 8 років окупації частин Донецької та Луганської областей ясно, що про розвиток регіонів або відбудову зруйнованих будівель росія не потурбується. Колись одні з найбагатших регіонів України, Донецьк і Луганськ перетворили на депресивніші регіони, ніж деякі населені пункти в самій росії. Надавши самопроголошеним республікам, так звану, “незалежність”, путін не покращив становище у них, а лише узаконив злочинність та беззаконня, що процвітали в ОРДЛО з 2014 року. Паспорти невизнаних ніким держав не дають жодних прав їхнім власникам, вони не можуть виїхати за кордон, звернутися до міжнародних інстанцій. "Захист людей Донбасу", про який не втомлюються повторювати в росії, є необхідною причиною-провокацією, щоб виправдати агресію проти України і не більше. Єдине, від чого необхідно захищати людей Донбасу, так це від кремля та російської армії, яка не без задоволення руйнує українські міста.

Водночас росія розглядає варіант приєднання Донецької, Луганської, а тепер і Херсонської, Запорізької областей до свого складу. Але і цей варіант, як показує історія, не обіцяє захопленим територіям нічого доброго. За весь час анексії Криму півострів так і не отримав “економічного піднесення” або розвитку інфраструктури, про які заявляв уряд кремля. Багато кримчан говорять про те, що життя залишилося на колишньому рівні, або стало ще гіршим. Корупція посилилася, а ціни на харчові продукти збільшилися.

У такій ситуації знаходяться й інші окуповані території – Татарстан, Дагестан і навіть Чечня. За той час, що вони перебувають у складі рф, республіки набули статусу одних із найдепресивніших регіонів у цій країні. Середня зарплата громадян нижча, ніж в інших областях росії і люди готові використати будь-яку можливість, щоб виїхати зі своїх селищ, а одна з найперспективніших можливостей виїхати – це брати участь у військових діях, спровокованих кремлем.

Важливо розуміти, що кремль не стане та й фізично не зможе дотувати захоплені території України, якщо вирішить взяти їх до свого складу. І без того слабка економіка агресора (1,5% від світової у довоєнний період) отримала найпотужніший удар від західних санкцій, і не потягне багатомільярдні витрати на відбудову зруйнованих російською армією міст.

Путін налаштував проти себе весь світ, зруйнував і продовжує руйнувати економіку власної країни, вбиває українців, його військове командування безглуздо витрачає особовий склад зазнаючи колосальних втрат. І все це заради того, щоб “звільнити” Донбас і принагідно якнайбільше територій України від людей та житлової інфраструктури?

 На тлі дефіциту продовольства та води у мешканців Маріуполя, відсутності мінімальних комунальних умов у будинках для життя окупанти на пересувних екранах транслюють виступи путіна.

Маріуполь продовжує перебувати під окупацією росії та проросійських маріонеток «ДНР». Ситуація у місті з кожним днем стає дедалі критичнішою.

Маріупольці, які досі залишаються у місті, скаржаться на гостру нестачу води та їжі, немає медикаментів. Місто завалене сміттям та трупами. Настало літо, а з ним і прийшли спекотні дні. Висока температура викликає швидке розкладання тіл загиблих, які все ще залишаються на вулицях та під завалами будівель або були поховані у неглибоких могилах прямо у дворах будинків. Таких тіл сотні та сотні.

З березня у місті немає централізованого водопостачання, світла та газу. На цей момент у кількох точках міста встановлено ємності з питною водою, однак доступ до неї надається після відбуття трудової повинності. Як правило, росіяни залучають людей до розчищення міста від сміття, завалів та трупів.

Назріває екологічна та епідеміологічна катастрофа, яка торкнеться не лише мирних жителів Маріуполя, а й російських солдатів, які у місті.

А пропагандисти, які сидять у москві, Донецьку... і транслюють промови путіна... не чують сильного запаху каналізації, запаху трупів, що розкладаються; вони не бачать собак, що бігають з людською рукою в пащі і доїдають залишки, вони не бачать щурів, гризунів, рознощиків епідемій холери, чуми.

Невже в кремлі вважають, що маріупольцям, які залишилися без дому, їжі, медикаментів і у своєму дворі похоронивши близьких людей, потрібні видовища у вигляді пропагандистських промов президента росії і неправдивих новин, як живеться в росії.

Так, люди змушені терпіти російську диктатуру, змушені виживати у нелюдських умовах, але це не означає, що Герой Маріуполь схилився перед ворогом. Маріупольці на все життя запам'ятали масові поховання своїх земляків та захисників міста, безневинно розстріляних мирних жителів у тому числі дітей, звірства російських мародерів та безсмертний подвиг українських героїв на заводі «Азовсталь». І жодна пропаганда у світі не здатна заглушити біль, страждання та бажання Перемоги над диктатурою 21-го століття!

Нагадуємо, у громадських місцях Маріуполя, а зараз це пункти роздачі гуманітарної допомоги – росіяни встановили екрани, що транслюють російські телевізійні новини та пропагандистські промови президента росії.

Майже повністю знищене українське місто Маріуполь російська пропаганда намагається «подати» як квітуче місто, в яке нібито прийшли мир та злагода.

Росіяни, напевно, забули про знищення 95% цивільних будівель у Маріуполі, про 22 тисячі загиблих серед мирного населення, масові поховання, фільтраційні табори та тотальне знищення заводу «Азовсталь», який був одним із містоутворюючих підприємств.

Як росіяни збираються пояснити після цього світу, що вони визволителі, що вони прийшли з мирними та добрими намірами у це повністю зруйноване місто?

Так, не просте завдання зараз стоїть перед російськими пропагандистами типу Соловйова чи Скабеєвої створити гарну картинку Маріуполя як мирного та квітучого міста, куди прийшла росія. Кремлівські ЗМІ починають домінувати, виводячи на великі екрани в громадських місцях Маріуполя відео та фото про нібито процвітаюче життя міста.

Разом з цим всьому цивілізованому світу зрозуміло, що люди були змушені втягнутися в цикл залежності від окупаційної влади, яка зараз є найбільшою європейською диктатурою двадцять першого століття.

Так, жителі Маріуполя, які не змогли евакуюватися з міста, зараз змушені жити під окупацією росії, яка, ймовірно, намагатиметься приєднати місто і всю Донецьку область до свого складу, вчиняючи військові злочини, які не мають терміну даності.

Але російські злочинці забувають деякі базові речі, які неодноразово підтверджувала сама історія, це перемога миру та демократії над пітьмою та беззаконням та невідворотність покарання злочинців.

Віримо, після налагодження стабільного потоку постачання важкого та далекобійного озброєння від партнерів з Європи та США за процедурою «Ленд-лізу», через кілька місяців українські Збройні сили підуть у наступ, звільняючи території України від російського агресора, серед яких неодмінно буде славне місто Маріуполь, а путін та його злочинці понесуть невідворотну відповідальність на Гаазькому трибуналі.

Великобичківська громада, на днях отримали гуманітарну допомогу від наших Чеських партнерів.

Це платформа спільних дій, простір для соціальної згуртованості громадянського суспільства з постраждалих та приймаючих громад. Він об’єднає локальні та переміщені громадських організації які приїхали до Мукачева з постраждалих міст:, Костянтинівки, Покровська, Сєверодонецька, Кремінного, Луганська, Києва та інших міст.

Сьогодні з громадськими активістами та організаціями зустрілися представники місцевої влади, керівник Центру громадськості та національних культур Олександр Галай, керівниця компонентна з громадської з громадської безпеки та соціальної згуртованості Програми ООН із відновлення та розбудови миру Федеріка Діспенца, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, а також представники Закарпатської обласної військової адміністрації.

Інтеграційним хаб діятиме в Центрі громадськості та національних культур, що на Площі Кирила і Мефодія 30. Проєкт реалізують за підтримки ООН, у межах Програми із відновлення та розбудови миру та фінансової підтримки Європейського союзу. За даними проведених опитувань Закарпаття прийняло понад 400 000 переселенців, 30% з них залишались без житла, будинки зруйновані.

Громадські активісти та організації усієї України об’єднаються аби допомогти українцям, які були змушені покинути свій дім через війну та громадам, що стали для них прихистком.