Питання евакуації мирного населення з прифронтових зон та окупованих територій

березня 30, 2022

 

Для тих хто потребує евакуації або надання екстреної гуманітарної допомоги у зонах бойових дій і на територіях, які перебувають під окупацією запрацював телеграм бот @Evacuation2022_bot.
Отримана інформація оперативно опрацьовуватиметься МВС України, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у співпраці з Координаційним центром Українська асоціація районних та обласних рад враховуючи практичний досвід проведення заходів з евакуації за час українсько-російської війни.
Як користуватися ботом – покрокова інструкція для громадян:
1. Скопіюйте назву бота в телеграм-пошук.
2. Натисніть «start», щоб розпочати діалог з ботом.
3. Натисніть «Підтвердіть свій номер телефону» та кнопку «share».
4. Оберіть те, що вам потрібно: «Евакуація» або «Гуманітарна/медична допомога».
Якщо ви вибрали евакуацію, оберіть область, з якої потрібна евакуація, та район.
- Оберіть громаду. Якщо невідома назва громади, пропустіть цей крок.
- Вкажіть назву населеного пункту.
- Оберіть особу, яка потребує евакуації, - ви чи інша людина. Надайте її дані: ПІБ, рік народження, телефон, а також адресу перебування або укриття, іншу потрібну інформацію.
Якщо ви запросили гуманітарну або медичну допомогу, виберіть область доставки, район та населений пункт.
- Якщо допомоги потребуєте не ви, а інші особи, надайте відомості про них (ПІБ, рік народження, телефон, а також адресу перебування або укриття).
- Оберіть допомогу, яка вам потрібна: «Медична допомога та ліки» або «Продуктовий набір».
- Вкажіть назви та кількість необхідних продуктів або лікарських препаратів.
Для максимально швидкої обробки інформації рекомендуємо додати фото укриття та надіслати геолокацію!

Більш детальну інформацію ви зможете знайти на сайті 👇🏼
Питання евакуації мирного населення з прифронтових зон та окупованих територій Питання евакуації мирного населення з прифронтових зон та окупованих територій Reviewed by новини on березня 30, 2022 Rating: 5

40 фірм обрали Закарпаття для перенесення своїх виробництв

березня 29, 2022
 
На Закарпаття евакуюють підприємства з гарячих точок. Наразі подали заяви про перенесення компаній 140 платників.
11 підприємств з різних регіонів України, де йдуть бойові дії, розпочали роботу на Закарпатті. Загалом, остаточно прийняли рішення про евакуацію в Закарпатську область 40 платників. 9 із них наразі знаходяться в регіоні та розпочинають роботу. Ще 20 в дорозі.
Місця їх розміщення вже визначені.
Лідером серед евакуйованих підприємств, що вже приступили до виробничої діяльності, є галузь IT-технологій – близько 10 компаній.
Андрій та Марія, співробітники однієї з таких, приїхали до Ужгорода з Харкова 10 березня. Найбільша IT-компанія в Україні переїхала в Ужгород з перших днів війни. До цього тут віддалено працювали 20 спеціалістів. Наразі близько 150 працівників з різних регіонів переїхали до обласного центру Закарпаття. Зараз в новому офісі триває ремонт. Наступного тижня планують відкриття. На підприємстві працює близько 14 тисяч працівників з різни куточків України.
З перших днів війни компанія розпочала евакуацію своїх співробітників до безпечних регіонів. 150 працівників переїхали до Ужгорода. З регіонів, де ведуться бойові дії, організовували трансфери до безпечних міст, або закордон. В усіх офісах розгортали шелтери, де люди могли безпечно та комфортно перебувати. Забезпечували матрацами, їжею, душем, та їжею.
Закарпатська ОВА активно сприяє процесу евакуації підприємств в область. Ведуть діалог з бажаючими перемістити свої виробничі потужності, шукають відповідні місця, ведуть комунікацію з місцевим бізнесом та вивчають їх можливості, сконтактовують об’єкти господарювання. В базі даних знаходиться майже 500 локацій на території Закарпаття, де можна розмістити нові підприємства.
В області готові приймати різні підприємства, окрім тих, що можуть зашкодити навколишньому середовищу. Загальна кількість платників, які подали заяви про евакуацію на Закарпаття – 140. Остаточно вирішили перенести свої виробничі потужності 40 фірм.
Найактивніше евакуюються в місто Ужгород, Мукачево та Берегово
40 фірм обрали Закарпаття для перенесення своїх виробництв (ВІДЕО)
40 фірм обрали Закарпаття для перенесення своїх виробництв 40 фірм обрали Закарпаття для перенесення своїх виробництв Reviewed by новини on березня 29, 2022 Rating: 5

В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля" для вимушених переселенців

березня 25, 2022
 
В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля". Це зробили волонтери, які допомагають вимушеним переселенцям на вокзалі. Вони вже стали волонтерським хабом "Сила Ужгорода".
Дизайнер за професією, Анна Куліченко, з початком війни, стала волонтером. З перших днів допомагала розселяти вимушених переселенців. Каже: найважче знайти місце для тимчасового перебування саме вночі. Прихисток "Мама і маля" вирішила організувати, бо жінки із дітьми залишалися ночувати на вокзалі. Шукала приміщення, де його можна було б створити. Відгукнулися підприємці.
В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля" для вимушених переселенців (ФОТО)
В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля" для вимушених переселенців В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля" для вимушених переселенців Reviewed by новини on березня 25, 2022 Rating: 5

На Тячівщині палій сухостою спровокував велику пожежу. Сплатить 3060 грн штрафу

березня 25, 2022

 На Тячівщині палій сухостою спровокував велику пожежу. Сплатить 3060 грн штрафу (ФОТО)Він спалював суху траву та чагарники на відкритій території, однак неконтрольований вогонь перекинувся на сусідні ділянки та охопив площу у понад 2 гектари.
На порушника складено протокол, тож тепер він збідніє на 3060 гривень.
x
У Тересві під час гасіння пожежі сухої трави місцеві мешканці та рятувальники встановили особу "хазяйновитого" чоловіка, яким виявився мешканець села Грушово.

На Тячівщині палій сухостою спровокував велику пожежу. Сплатить 3060 грн штрафу На Тячівщині палій сухостою спровокував велику пожежу. Сплатить 3060 грн штрафу Reviewed by новини on березня 25, 2022 Rating: 5

Ужгородці просять владу дерусифікувати топонімію міста

березня 22, 2022
 
Громадськість обласного центру Закарпаття ініціювала процес звільнення годонімів (назв вулиць) та агоронімів (назв площ) від російського впливу.
Відповідне звернення адресоване Ужгородській міській раді.
"Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору", - констатують автори та підписанти документу.  І, відповідно, пропонують "розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою".
Детальніше про це - у тексті звернення, підписати яке можна за адресою https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe5TfL5Pza7u4UWRFNpOJbulHhsgiRv4g-4lhPs76LBROhpVQ/viewform?pli=1&fbzx=-7259841956821095329.
Як засвідчило соціологічне дослідження, проведене 18 березня серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, 98% українців вважають Росію ворогом.
Звернення ужгородців до міської ради
До Ужгородської міської ради
Починаючи з 2014 року Україна перебуває у стані війни з Росією, а з 24 лютого 2022 року це стало очевидним для всього світу. Мета цієї війни – повернути Україну під владу Кремля, встановити над нею контроль, повернути її у імперське поле впливу. Російська імперія і Радянський Союз утримували контроль над Україною не тільки військово-політичними засобами, але також за допомогою культурної експансії.
Одним із інструментів творення спільного культурного простору був уніфікований реєстр власних назв, зокрема міст, областей, вулиць, скверів, площ тощо, що чітко маркував ареал так званого «російського/радянського світу», за який зараз активно бореться Кремль. Після 2014 року Україні вдалося реалізувати політику декомунізації, тобто частково відчистити нашарування комуністичних власних назв. На черзі наступний крок – дерусифікація/деколонізація.
Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору. Лев Толстой ніколи не був на Закарпатті і ніколи не писав про Ужгород, однак на його честь названо одну з центральних вулиць міста.
Ось список аналогічних назв вулиць та площ міста Ужгорода:
Анкудінова, Адмірала Нахімова, П. Багратіона, О. Бестужева-Рюміна, О. Бородіна, В. Верещагіна, Ю. Гагаріна, М. Глінки, О. Грибоєдова, Декабристів, М. Добролюбова, Д. Донського, Ф. Достоєвського, І. Крилова, М. Лермонтова, М. Ломоносова, О. Маресьєва, Д. Мендєлєєва, І. Мічуріна, О. Можайського, М. Мусоргського, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Павлова, О. Пушкіна, О. Радищева, С. Разіна, К. Рилєєва, М. Салтикова-Щедріна, І. Сєченова, О. Столєтова, В.Сурикова, К. Тімірязєва, Л. Толстого, І. Тургенєва, К. Ціолковського, П. Чайковського, Челюскінців, М. Чернишевського, А. Чехова, І. Шишкіна.
На відміну від росіян з їхньою сліпою і тваринною українофобією, ми не сповідуємо русофобії, просто вказуємо на недоречність увіковічнення у назвах міста тих осіб, що ніяким чином не дотичні до нашої історії та культури.
Так само недоречною вважаємо присутність бюсту Пушкіна у центральній частині міста. Цей поет жодним чином не пов’язаний із Закарпаттям, тому доцільно демонтувати його пам’ятник у цивілізований спосіб, поки цього не зробили більш радикальні верстви населення.
У ці дні в нас з’являються нові герої, що жертвують своїми життями за нашу країну. Це їхню пам’ять ми зобов’язані увіковічнювати і плекати. Окрім цього, на гідне пошанування заслуговують видатні діячі історії та культури Закарпаття зокрема та України загалом, які в радянський період перебували під забороною.
Виступаємо з пропозицією розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою.
Ужгородці просять владу дерусифікувати топонімію міста



Ужгородці:

Евеліна Балла, літературознавець, УжНУ
Лесь Белей, письменник
Анастасія Вешеш, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови УжНУ
Микола Вегеш, доктор історичних наук, професор кафедри політології і державного управління УжНУ
Оксана Гаврош, мистецтвознавиця, доктор філософії
Тарас Ганич, професор кафедри факультетської терапії ДВНЗ УжНУ
Олександра Гаркуша, видавець.
Ангеліна Гафинець, художниця
Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, доцент УЖНУ
Ліна Дегтярьова, ГО "Ужгородський модернізм", викладачка УжНУ
Наталія Кабацій, директорка БО «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті»
Надія Керецман, кандидат історичних наук, доцент УжНУ
Павло Павлович Ковач, художник
Віктор Коврей, письменник
Япослав Кравчук, історик
Василь Кузан, письменник
Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, професор УжНУ
Лариса Липкань, журналістка
Людмила Лівак, голова Закарпатського осередку Пласту
Андрій Любка, письменник
Юлія Любка, перекладачка
Галина Малик, письменниця
Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, УжНУ
Євгенія Напуда, культурна менеджерка
Вадим Поздняков, громадський активіст, голова ГО "Декомунізація.Україна"
Наталія Петій-Потапчук, директор-художній керівник Заслуженого академічного Закарпатського народного хору
Мар‘яна Прохасько, художниця, письменниця
Іван Ребрик, письменник, видавець
Наталія Ребрик, доцент ЗІППО, літературознавиця
Михайло Рошко, літературознавець, письменник, декан факультету іноземної філології УжНУ
Тарас Табака, художник
Владислав Товтин, краєзнавець
Ігор Тодоров, професор УжНУ, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції
Наталя Тодорова, доцент, кандидат філологічних наук, УжНУ
Наталія Толочко, журналістка, канд. наук із соц.ком, ДВНЗ "УжНУ"
Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії
Руслан Федько, лікар акушер-гінеколог
Галина Шумицька, доктор філологічних наук, професор УжНУ
Тетяна Василенко, маркетинг-менеджер в ЕЛЕКС
Юрій Чекан, уродженець Ужгорода, доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України, Лауреат премії М. В. Лисенка
Бахмацький Олексій, студент магістратури
Микола Сюсько, громадський діяч
Ігор Магада, музикант
Ірина Рибко, культурна менеджерка, викладачка кафедри культурології УКУ
Олександр Маріаш, режисер, оператор
Зеленяк Томаш, небайдужий громадянин
Павло Худіш, кандидат історичних наук, доцент УжНУ
Юлія Ребець (IT спеціаліст)
Гичка Галина, журналістка
Павлишинець Катерина Юріївна, вчитель фізичної культури у УСШ 5
Приймич Михайло, доктор мистецтвознавства, зав. кафедри ДПМ ЗАМ.
Смірнов Федір, небайдужий мешканець міста
Чечур Надія Юріївна, лікар-інтерн УМЦ ПМСД
Зелик Марія ,викладач
Марія Зелик ,викладач
Гобан Наталія жителька Закарпаття
Андрій Скворчинський (ІТ фахівець)
Ващенко Юлія, бухгалтер
Томаш Деяк, поет
Трещак Марія, вчителька украінськоі мови
Білецький Павло Павлович, журналіст, начальник управління інформаційного забезпечення Закарпатської облради
Коропчак Ігор Петрович, фоп
Білей Сергій, ФОП
Андрій Сусол, менеджер, підприємець, УБД
Данило Василь, будівництво
Томаш Лелекач
Удут Іштван, голова Ужгородського Пласту
Маскаль Микола
Андришина Олександра, вчитель
Чобаня Вікторія, учитель.
Ольга Джуган, голова Закарпатського осередку ВГО «Солідарна Молодь»
Грошева Дар’я, тестувальник програмного забезпечення
Гамршмід Наталія,практичний психолог
Якосенко Денис, розробник електроніки
Белей Богдана, HR
Крістіна Третяк, приватний підприємець
Ігнатенко Ольга Федорівна/ вчитель Класичної гімназії
Бойко Ганна Йосипівна, іконописець
Талайло Маріанна. Вчитель української мови та літератури в Ужгородській ЗОШ 10
Пічкар Іван Приватний підприємець
Хрипта Маріанна, студентка
Возницький Андрій художник
Брецко Юрій, учень 11 класу
Марія Винницька, центр жіночого здоров'я
Назар Винницький, священнослужитель
Ткачук Степан, журналіст
Олександр Гаврош, журналіст, письменник
Сухан Катерина, вчитель
Чендей Тарас, доцент кафедри госпітальної терапії УжНУ
Олександра Надь-Дарчі, дитячий фотограф
Шарий Тіциана Андріївна Відділ Закупівель (Purchaising)
Демко Вікторія економіст
Вачиля Вікторія (вчитель)
Василь Путрашик, гол. редактор Медіацентру УжНУ
Людмила Путрашик, учитель
Кондря Мирослава, вчителька
Сокач Тереза, вчитель української мови та літератури
Дмитро Тодер, учитель української мови і літератури Лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка м Ужгорода
Іванна Когутич-Гаврош, редактор Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка
Белей Олег, славіст-мовознавець
Галина Кришінець, журналістка
Щербей Оксана, шкільний бібліотекар
Пекар Олена ,учитель
Катерина Очеретна, вчителька біології
Сура Еріка, приватний підприємець
Добженецький Крістіан, волонтер
Дзуринець Рудольф, заступник директора, актор Закарпатського академічного обласного муз драм театру ім. братів Шерегіїв
Тетяна Сологуб-Коцан, співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту
Белей Галина лікар
Лукеча Лілія, ресторатор
Мотринець Тетяна, старший лаборант кафедри німецької філології УжНУ
Юліанна Федько, лікар акушер-гінеколог
Мацо Ольга, поетка, акторка, культурна журналістка
Черкай Костянтин, журналіст
Дворницький Станіслав, письменник, літературний редактор
Філоненко Наталія, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Милятинська Ольга, вчителька
Жадан Михайло ("Шахтьор", учасник бойових дій)
Гомонай Павло, аналітик
Олег Диба, журналіст

Ужгородці просять владу дерусифікувати топонімію міста Ужгородці просять владу дерусифікувати топонімію міста Reviewed by новини on березня 22, 2022 Rating: 5

Ужгородський національний університет дав прихисток для понад трьох тисяч переселенців

березня 22, 2022
 
Ужгородський національний університет залишається одним із основних форпостів гуманітарної допомоги на Закарпатті.
Зокрема, студмістечко УжНУ приймає тимчасово переміщених осіб для проживання.
Вищий навчальний заклад краю уже дав прихисток для понад трьох тисяч переселенців.
Наразі в гуртожитках вишу мешкають понад 1300 людей. Серед них третина – діти. Усіх намагаються забезпечити їжею, питтєвою водою, засобами гігієни.
Ужгородський національний університет дав прихисток для понад трьох тисяч переселенців (ВІДЕО)
Ужгородський національний університет дав прихисток для понад трьох тисяч переселенців Ужгородський національний університет дав прихисток для понад трьох тисяч переселенців Reviewed by новини on березня 22, 2022 Rating: 5

Закарпатець без двох ніг Василь Штефко захищає Україну

березня 17, 2022
 
Історію закарпатця розповів керівник пресслужби 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади Ярослав Галас.
За його словами, 55-річний житель Кушниці захищає Батьківщину у складі 128-мої бригади. У 2004 році чоловік втратив обидві ноги на заробітках у Росії і на протезах повернувся додому. А коли Росія вторглася в Україну, зібрав речі і пішов у військкомат.
"Я не спав дві доби, коли побачив, що відбувається. Просто не зміг сидіти дома. Зізнаюся зараз перед командуванням, що збрехав там, – сказав, що в мене тільки один протез. І попросився в 128-му бригаду", — розповів Ярославу Василь Штефко.
Василь служить у роті вогневої підтримки. "Я служив у армії. Вмію стріляти, непогано воджу машину. Люди, котрі не бачать протезів, навіть не здогадуються, що в мене немає ніг. Тут я за званням сержант, а за посадою – водій. Мій батько так само "незаконно" потрапив на фронт під час Другої світової. Йому було 15 років, але він сказав, що має 18, і пішов воювати", — розповів боєць.
Вдома на Василя чекають дружина та 11-річна донька. "Вони переживають, але й пишаються, що я захищаю країну", — додав Василь.
Закарпатець без двох ніг Василь Штефко захищає Україну
Закарпатець без двох ніг Василь Штефко захищає Україну Закарпатець без двох ніг Василь Штефко захищає Україну Reviewed by новини on березня 17, 2022 Rating: 5

Послуги, які надає Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради

березня 17, 2022
 
Зважаючи на воєнний стан у країні, ЦНАП Ужгородської міськради надає переважно ті послуги, які не вимагають роботи у державних реєстрах, адже доступ до них наразі закрито.
У ЦНАПі, зокрема, можна отримати архівні копії документів, послуги архівного відділу, щодо встановлення опіки та піклування над малолітньою дитиною, встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, отримати довідку про місце реєстрації особи (стосується виключно ужгородців).
Також можна оформити паспорт вивіски  (крім центральної частини міста), паспорт відкритого літнього майданчика та паспорт прив’язки тимчасової споруди  для провадження підприємницької діяльності.
Крім того, доступні послуги управління Держпраці у Закарпатській області – дозволи та декларації, послуги департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА – погодження і висновки, послуги головного управління «Держпродспоживслужби».
Можна також подати документи для отримання адмінпослуг департаменту екології облдержадміністрації, однак немає можливості визначити термін їх опрацювання та підготовки результатів.
Оскільки державні реєстри не працюють, а робота ЦНАПу значною мірою пов’язана з роботою  у державних реєстрах, багато послуг наразі недоступні. Зокрема, не працюють реєстри Міністерства юстиції, завдяки яким реєстрували бізнес – ФОПів, юридичних осіб. Також не працює реєстр нерухомості, де можна було зареєструвати майно чи вчинити якісь правочини з майном. Не працює реєстр щодо кадастрових питань, містобудівної діяльності, що унеможливлює оформлення будівельного паспорту, присвоєння поштових адрес об’єктам нерухомого майна, надання містобудівних умов та обмежень.
Послуги, які надає Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради
Послуги, які надає Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради Послуги, які надає Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради Reviewed by новини on березня 17, 2022 Rating: 5

Понад півмільйона вимушених переселенців прибули на Закарпаття, рятуючись від війни та окупанта

березня 08, 2022
 
Частина з них переїхала до Європи, а інші — знайшли прихисток в області.
Про таке розповів голова Закарпатської ОДА Віктор Микита.
"Ніхто не залишився на вулиці, кожного нагодували, обігріли, надали медичну та психологічну допомогу, гарантували безпеку. Ми використовуємо усі наявні майданчики та можливості, якими оперуємо зараз.
Ефективне управління на всіх рівнях, титанічна праця тисяч людей по всій області забезпечує виконання завдань, які перед нами поставили сьогодні держава та обставини.
Дякуємо кожному за особистий та колективний внесок у цю величезну працю", - заявив В. Микита.
Понад півмільйона вимушених переселенців прибули на Закарпаття, рятуючись від війни та окупанта (ФОТО)
Понад півмільйона вимушених переселенців прибули на Закарпаття, рятуючись від війни та окупанта Понад півмільйона вимушених переселенців прибули на Закарпаття, рятуючись від війни та окупанта Reviewed by новини on березня 08, 2022 Rating: 5

На Закарпатті інсулін можна придбати у 60 аптеках

березня 08, 2022



 
МОЗ разом із Держлікслужбою сформувало та оновлює список аптек, де можна отримати інсулін https://bit.ly/apteky_insul.
На Закарпатті наразі це 60 аптек (список додається).
Список регулярно оновлюється та поповнюється, але перед тим, як іти до аптеки, радимо зателефонувати до аптеки та уточнити наявність ліків.
Також аптеки з інсуліном можна знайти за допомогою сервісу Tabletki.ua https://tabletki.ua/.
На головній сторінці сайту міститься посилання на перелік інсулінів та мапу із закладами, де можна отримати препарат. Також сервіс планує додати фільтри за типами інсуліну.
У разі необхідності можна звертатися на гарячу лінію МОЗ на номер 0 800 60 20 19. Оператор прийме заявку і опрацьовує її. Інсулін знайдуть або в аптеці, або за можливості доставлять волонтерами, повідомили Закарпаття онлайн у пресслужбі Міністерства охорони здоров'я.
На Закарпатті інсулін можна придбати у 60 аптеках На Закарпатті інсулін можна придбати у 60 аптеках Reviewed by новини on березня 08, 2022 Rating: 5

В Ужгородській міськраді розповіли про потреби для переселенців, які приїхали в Ужгород

березня 04, 2022
 
Центр гуманітарної допомоги в Ужгороді у «Совиному гнізді» повідомляє, що найбільше потрібно для вимушених переселенців.
ПОСТІЙНО:
матраци, ковдри, подушки, постільну білизну, продукти (крупи, консерви, дитяче харчування тощо), одноразовий посуд
ЗАРАЗ:
Тонометри
Доместос/білизна
Шампунь
Ліки: нурофен (дитячий), но-шпа,  церукал, краплі від нежитю, метоклопрамід.
В Ужгородській міськраді розповіли про потреби для переселенців, які приїхали в Ужгород
В Ужгородській міськраді розповіли про потреби для переселенців, які приїхали в Ужгород В Ужгородській міськраді розповіли про потреби для переселенців, які приїхали в Ужгород Reviewed by новини on березня 04, 2022 Rating: 5

На кордонах Закарпаття з країнами Євросоюзу автомобільних черг практично нема

березня 04, 2022
 
Митники першочергово оформляють автобуси з жінками та дітьми.
України, з метою забезпечення виконання гуманітарних місій, прискореного перетину митного кордону, - вжито заходів щодо безперешкодного пропуску через митний кордон України першочергового митного оформлення пасажирських автобусів, якими переміщуються діти та жінки через автомобільні пункти пропуску на кордонах з Румунією, Угорщиною та Словаччиною, повідомляє пресслужба Закарпатської митниці.
На кордонах Закарпаття з країнами Євросоюзу автомобільних черг практично нема
На кордонах Закарпаття з країнами Євросоюзу автомобільних черг практично нема На кордонах Закарпаття з країнами Євросоюзу автомобільних черг практично нема Reviewed by новини on березня 04, 2022 Rating: 5
На платформі Blogger.