Як розповіла Марія Менджул, д.ю.н., УжНУ, ГО «КАПЛ «Вестед», керівниця кіноклубу медіапросвіти з прав людини «Альтернатива» Docudays UA, кампанія боротьби із амброзією розпочалася з електронної петиції, які подали мешканці Ужгорода до міськради. «На жаль, відповідь міської ради була: вибачте, боротися з амброзією не можемо. Навіть на викошення сухостою коштів нема, - розповіла Марія Менджул. – Тому ми ініціювали рух за вирішення цієї проблеми. Багато організацій підтримало ініціативу.  Амброзія полинолиста – рослина, дуже небезпечна для здоров’я людини, потужний алерген» . 

Через те, що амброзія - чужий для України вид, завезений з Північної Америки, рослина немає на наших територіях природніх ворогів. На цьому наголосила Леся Лойко,  керівниця Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону "ФОРЗА". «Амброзія з’являється там, де є занедбаність, нема догляду за зеленими насадженнями вздовж доріг, поблизу смітників. – каже Леся Лойко. - Зернятка дуже живучі, вони можуть до 40 років лежати в ґрунті і чекати зручного моменту, щоб прорости. У період цвітіння рослина може доростати до 1 метра і більше, продукувати до 30-40 тис. насінин, великі кущі -- до 100 тис. насінин». За словами Лесі Лойко, значна частина людей страждає на алергію від амброзії, тільки під час пресконференції 30% присутніх підтвердили, що мають алергію на цю рослину.  

«Як можна боротися з амброзією? Є три головні методи: механічний, але на великих ділянках це не допоможе. Інший метод- викошування, за сезон це 3-4 рази. І третій спосіб—хімічний. Але гербіциди у межах міста не можна використовувати. Є природні препарати на основі бішофіту, багато міст України використовують такий спосіб, при цьому інші рослини ця речовина не знищує», - пояснила Леся Лойко. 

Також практикують метод заміщення  -- створення газонів з багаторічних трав на місцях росту амброзії. 

У законодавстві є ряд вимог, які зобов’язують міську владу боротися з амброзією, зауважили експерти. Стаття 22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту” зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.

Наразі за амброзію взялася сама громадськість. Марія Менджул назвала пріоритетні напрямки подальшої спільної діяльності в вирішенні проблеми, які були визначені на круглому столі. Зокрема:

- Боротися не тільки з амброзією, а вирішувати проблему комплексно зокрема щодо всіх карантинних рослин.

- Розробити програму для боротьби з карантинними рослинами на території міста та подати її на розгляд Ужгородської міської ради.

- Для вирішення проблеми об’єднати зусилля всіх зацікавлених осіб: місцевої влади щодо контролю за карантинними  рослинами на землях комунальної власності; представників бізнесу, ОСББ, приватних осіб - щодо контролю на територіях, що є у їх власності чи користуванні.

- Рекомендувати керівництву міста:

• проводити комплекс заходів з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ амброзії в місті, приведення в належний фітосанітарний та естетичний стан територій зелених зон міста;

• покращити управління зеленими зонами посилити контроль за доглядом та належним утриманням містянами та представниками бізнесу земельних ділянок у приватній власності (чи оренді), винищенням на них карантинних рослин.

• розробити соціальну просвітницьку кампанію для містян щодо шкідливості амброзії та необхідності з нею боротися з використанням соціальних біг-бордів  та інших каналів інформування населення. 

• проводити просвітницькі заходи та роз’яснювальну роботу в закладах освіти зокрема щодо розпізнавання амброзії та симптомів алергії, а також способів боротьби з нею.

В Управлінні патрульної поліції повідомили про результати відпрацюванні, під умовною назвою "Ремінь безпеки".

Автомобіль отримує директор НПП «Синевир», депутат Закарпатської обласної ради Микола Дербак (праворуч).

Ключі від десяти повнопривідних автомобілів з високим кліренсом Renault Duster передали у місті Мукачеві національним природним паркам і заповідникам.

Автівки придбано у рамках проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який фінансується урядом Німеччини.
У планах — до кінця року передати паркам ще 31 автомобіль типу пікап.

А згодом, інформують у прес-службі обласної ради, в рамках проекту закуплять уніформу для працівників служби держохорони, розроблять проекти організації територій, реконструюють основні будівлі, створять відкриту базу даних Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розвиватимуть екотуризм.

«Дякуємо уряду Німеччини і проекту за великий внесок у розвиток українських природоохоронних територій. Сподіваюся на подальше партнерство для розбудови гарних відносин між Україною та ЄС і збереження національних природних багатств нашої держави», — зазначив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.

«Сьогоднішня подія — яскраве свідчення того, як любов до природи та бажання її берегти долають кордони і приносять конкретні результати, — сказав у виступі голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров. — У нашому випадку ці десять позашляховиків, які отримають заповідні природні території в Українських Карпатах, і є тим результатом».

Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен зазначила, що саме унікальність та вразливість роблять Карпати вартими захисту. Автомобілі мають полегшити працю природоохоронців, зробити її ефективнішою.

Анка Фельдгузен також висловила сподівання, що проект матиме позитивний ефект і для туризму в регіоні.

Подяку проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» та уряду Німеччини висловив і голова Мукачівської райдержадміністрації, депутат Закарпатської обласної ради Едгар Токар.

ДовІдково

Проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» реалізується з метою збереження природних багатств України. Він впроваджується в рамках Німецького фінансового співробітництва (ФК) і фінансується німецьким Міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Кредитну установу для відбудови (KfW) у розмірі 14 мільйонів євро грантових коштів.
Проект впроваджується міжнародним консорціумом у складі AHT GROUP AG (керівництво), Дунайсько-Карпатської програми WWF International та Франкфуртського зоологічного товариства.
Цільові території проекту — Карпатський національний природний парк (НПП), НПП «Верховинський», НПП «Вижницький», Яворівський НПП, Ужанський НПП, НПП «Синевир», природний заповідник «Горгани» та Карпатський біосферний заповідник.

Закарпатська область.

Фото прес-служби обласної ради.

Випадок стався вчора ввечері на пункті пропуску "Тиса".