Закарпатський Синевир приймав гостей в рамках міжнародного проєкту "Церква і НУО задля екоосвіти в національних парках"

 

У доступній, наглядній формі провідні експерти НПП «Синевир» Матічин Федір та Бабічин Юрій ознайомили з інформацією про історію, життя наших предків, про важку працю бокорашів і нелегку долю їхніх сімей, продемонстрували різні сокири, пили, що використовувались на різних ділянках заготівлі й переробки деревини. Починаючи від костюма та знарядь праці, закінчуючи макетом колиби (тимчасового житла лісорубів) – усе це експонував музей.

Після цього, відбувся майстер-клас по плетінню з вовни, з яким познайомила гостей пані Любов Гречин, яка на згадку, подарувала вовняні шкарпетки. 

4 листопада – відбулася урочиста церемонія відкриття міжнародної конференції, на якій виступили з вітальними словами: Микола Дербак, директор Синевирського національного природного парку гостинно та щиро привітав учасників конференції та окреслив основні здобутки та проблеми НПП; Іван Тимофеєв, координатор проєктів NABU; о. Борис Староста звернувся до учасників конференції з еко-медитацією “Творіння”; Ребекка Хармс, заступник Голови Комітету з охорони навколишнього природного середовища депутат Європейського парламенту (2004-2019), старший радник проєкту «Східне партнерство плюс» у Центрі ліберального модернізму, Партія Зелених, Німеччина; Міхаель Фогель, почесний президент ALPARC, голова опікунської ради Міжнародного відділу Союзу охорони природи Німеччини (NABU International); Вільгельм Кульке,колишній спеціальний представник Федерального екологічного фонду Німеччини в Східній Європі; Василь Агій, директор ДП “Виноградівський лісгосп” окреслив основні проблеми державних підприємств лісового господарства та шляхи співпраці з екоактивістами; Борис Тіхоміров, засновник ІРСЕФ, та “Kirchenproject” (NABU); Руслан Ткачук, представник Релігійної організації «Духовне управління мусульман України» також привітав всіх на відкритті конференції та, взяв активну участь у роботі конференції.

Пізніше всі учасники мали змогу відвідати чудесне та неймовірне місце як гірський хребет Пішконя. Пішконя – це цікаве поєднання глухих пралісів та відкритих полонин. Всі учасники були вражені красою та специфікою цього місця, але хочеться зазначити, що не обійшлося без уваги й Дике озеро – Озерце.

Дякуючи провідному експерту Бабічину Юрію, учасники дізналися, що воно вулканічного походження і глибиною сягає до 9ти метрів. Ховається у густому лісі і оточене величними смереками. З кожним роком Озерце все більше заболочується, потрохи вкриваючись лататтям, і цей процес йде, як з берегів, так і від острівця. Саме так – на ньому є ще й наплавний острівець вкритий мохом, травою та поодинокими куцими ялинками. Все це разом створює надзвичайної краси пейзаж, серед дикого, глухого лісу з товстими стовбурами смерек.

Далі, учасники конференції відвідали єдиний у всій Європі Музей лісу і сплаву, що є недалеко від озера на Чорній ріці. Це – диво-об’єкт, якому немає аналогів у всьому світі, – чудова гідротехнічна споруда XІХ століття, збудована на воді. Вона використовувалася для сплаву лісу, зв’язаного в дараби (плоти). У стародавні часи ліс був одним із основних промислів населення. На жаль, повені 1998 і 2000 років заподіяли музею величезну шкоду, але музей функціонує і завжди чекає на відвідувачів.

На завершення першого дня, всі учасники разом з німецькими гостями спробували традіційні страви Закарпаття.

5 листопада – розпочався другий день конференції, який був не менш цікавим, незабутнім та енергійним. Були продемонстровані презентації проєктів:

• Верхнє Потисся – вплив просвітницьких акцій на зміну екоповедінки і молоді і всієї громади на прикладі засміченості рік (Іванна Трофименко/ Олександр Бокотей, IERS);

• Досягнення Цілей сталого розвитку продуктами проекту (Наталія Махоніна/Наталія Куля, IERS);

• “Зелена парафія” як закономірний підсумок руху парафій за збереження довкілля Карпат (Михайло Біланич, IRCEF).

Після чого був круглий стіл по обміну досвідом і екоосвітньої діяльності на територіях ПЗФ Карпат із запозиченням передового німецького досвіду (модератор Іван Тимофеєв), де всі учасники ділилися своїми враженнями та проєктими ідеями, які згодом можна буде реалізувати.

Друга частина була практичною, а саме відвідування реабітаційного центру бурого ведмедя, де Бабічин Юрій розповів багато пізнавального та продемонстрував як вести себе при зустрічі з ведмедем. Зазначимо, популяція бурого ведмедя в Україні нараховує близько 300 особин, і метою центру – реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримання конфіскованих тварин, подальша доля яких вирішується в судовому порядку у зв’язку з порушенням законів України, відтворення їх природної популяції, тимчасова перетримка тварин, яких затримано на кордоні через порушення природоохоронного законодавства тощо.

Наприкінці конференції учасники прогулялися на озері Синевир, де мали нагоду обмінятися емоціями та думками, щодо завершення конференції. Велике спасибі перекладачам Юрошу Владиславу та Махоніній Наталії, які внесли значний вклад у організацію та роботу конференції та зробили цей процес значно легшим.

Незважаючи на дощову погоду, гості та партнери з Німеччини поверталися додому з приємними згадками та емоціями про фантастичні місця як Карпатські гори  та НП «Синевир», пообіцяли повернутися до Закарпаття знову і були сповнені оптимізмом у реалізації  майбутніх проєктних ідей.